Сьогодні історія про кар’єрний шлях Ярослава, Head of Business Development and Marketing у Vakoms.

– Почнемо з років навчання. Яка в тебе освіта?

– “Гуманітарій”, – як жартує Андрій, керуючий партнер Vakoms. У мене теж є кілька жартів для (чи про) нього. Наприклад про пошук фотографій на ноутбуці за допомогою консольних команд. Але це окрема історія.

Я закінчив факультет Прикладної лінгвістики при Львівській Політехніці, маю диплом спеціаліста. Це той момент, коли освіта і те, чим займаєшся, пов’язані. Принаймні, частково.

– Чому і як вирішив спробувати почати кар’єру саме в IT?

– Якщо називати речі своїми іменами, а також відкинути фінансовий аспект (актуальний у 2015 році, коли якраз задумався над зміною роботи), то було відчуття зупинки у розвитку. Попередній роботі віддав 9 років – на той момент майже третина мого життя. Так, було хороше зростання – зміни посад та обов’язків, нові проекти, але в якийсь момент все спинилося. Натомість, з’явилося відчуття, що топчуся на місці – робота не кидала нових викликів, поборовши які, виходиш сильнішим, з новим досвідом та знаннями.

Це був переломний момент – у голові засіла думка, що потрібно щось міняти. Зернятко проростало в повноцінну і навіть настирливу ідею довго, десь місяць. Як не крути, вихід із зони комфорту – це непроста штука. Звісно ж було шкода залишати все, підводити друзів та колег. Тоді я вів кілька проектів і на горизонті маячив новий, десь на рік. Але глибоко всередині рішення вже було прийняте.

– Як готувався до співбесід?

– Почалося все з того, що дослідив ринок нетехнічних вакансій в ІТ-компаніях та прикинув куди можна було б рухатися. Братися за програмування чи тестування бажання не мав. Серед варіантів, якщо не помиляюся, були: PR-менеджер, контент-райтер, маркетолог і дотичні посади. З усім цим так чи інакше мав справу на тодішній роботі.

Далі я почав активно займатися самоосвітою. Перечитав увесь інтернет на тему розробки програмного забезпечення, щоб зрозуміти з чим матиму справу. Цікавило все – процеси, методи, технології, усі ці бекенди-фронтенди, які на той момент виглядали темним лісом. Потім вивчав уже предметніше Public Relations в IT-компаніях, а також правила і стилі статей для блогів, SEO. Та багато що.

Паралельно почав підшуковувати вакансії та готувати перші резюме. Читав, до речі, і про те, як правильно скласти CV – що має бути головним, який обсяг. Все таки востаннє я писав резюме 9 років тому. Також зрозумів важливість cover letter. І почав відправляти.

У день я готував та відсилав 10-20 CV у різні компанії, не тільки у Львові. Розглядав Київ, Рівне, Ужгород. Кожне резюме адаптував під конкретну вакансію, виносив наверх і виділяв те, що могло довести, що я – хороший кандидат саме для цієї посади. Приблизно за місяць отримав 4 запрошення на співбесіди. Серед них були gamedev-гігант, ІТ-компанія з Рівного, яка відкривала новий офіс у Львові, цікавий digital marketing стартап з Києва, а також Vakoms. Зрештою вибір звівся до останніх двох компаній. У стартап вже пройшов всі співбесіди і тестові завдання, і отримав запрошення на випробувальний період. Але попросив їх трошки зачекати. Наступного дня у мене була співбесіда у Vakoms.

– Тоді ти вже був впевнений в своїх силах? Як пройшла співбесіда у Vakoms?

– Звісно трохи хвилювався. Однак вакансія повністю підходила мені. Точніше, я відповідав майже всім вимогам, та й вже загартувався іншими співбесідами. Ну і, фактично, робота в Києві вже була в кишені. Все це додавало впевненості.

Співбесіда відбулася у невимушеній, позитивній атмосфері. Ми багато говорили не лише про роботу, а й про різне – ситуацію в Україні та світі, зачепили багато цікавих тем. Перевіряли мої знання англійської, вміння та світогляд. Пам’ятаю, вийшов після співбесіди, викурив сигарету (я тоді ще мав таку шкідливу звичку) і подумав: “Наче непогано пройшло”.

Вже через кілька днів мені зателефонували з офером і я без вагань його прийняв.

– Як розвивається кар’єра в IT-компанії?

– Досить цікаво. Більше року я писав статті для блогу, контент для нового сайту, а також займався соцмережами і всім, що стосувалося просування компанії. Більше того, часто взаємодіяв з відділом HR з різних питань, навіть допомагав у облаштуванні нового офісу.

Подобалося все – і атмосфера, і люди, і робота цікава. Щодня дізнавався щось нове, тому що найкращий (і найправильніший) спосіб написати якусь статтю – розібратися в цьому самому.

Десь через півтора року якось увечері ми з керуючим партнером Андрієм та керівником відділу HR Лілею розмовляли про майбутнє компанії. Тоді прозвучала думка – а чому б мені не спробувати свої сили у продажах? І я знову почав освоювати раніше незвідані простори. Повернувся до активного самонавчання, пройшов декілька курсів на “Курсері” і тут, у Львові. Відкрив компанію з іншого боку – більше дізнався про колишні та поточні проекти, про наших клієнтів. Викликів було маса: навчитися правильно розмовляти з потенційними клієнтами в імейлах та під час дзвінків; потрібно було досконало розібратися як працює бізнес; написати першу комерційну пропозицію.

Взагалі саме в той момент я почав дізнаватися стільки нового, що інколи голова обертом йшла. Було страшенно цікаво. Бажання працювати зашкалювало. Довіра та підтримка з боку керівництва також були безпрецедентними і найбільше у світі не хотілося підвести. Це було найбільшим покаранням за факапи – відчуття, що підвів. І це ж мотивувало працювати більше та краще.

Зараз я очолюю відділи маркетингу та продажів, і життя кипить. Часу сісти і перевести подих… є. Але мені це не надто потрібно. Достатньо ковтнути чаю з фіолетової чашки, перекинутися кількома словами і вперед.

work place

“Робот”, – жартують колеги. Можливо, вони праві. Просто розмірений темп – це не моє.

– Чого ти ще далі хотів би досягти, які цілі?

– Якщо говорити про коротко- та середньострокові цілі, то хотів би розбудувати відділи маркетингу та продажу і, можливо, віддати якийсь із них під управління іншому менеджеру. Який саме – поки не знаю. Люблю обидва напрямки. У середньо- та довгострокових, було б цікаво обійняти посаду COO. Поки що потреби в ній нема, але ми до цього йдемо.

Є велике бажання допомогти своїй компанії (Vakoms мені вже як рідний) вийти на нові рівні у всіх напрямках – як чисельністю працівників, так і доходом. Можливо, допомогти розвивати офіс в Івано-Франківську, або ж колись у перспективі долучитися до відкриття нового офісу, приміром, у Києві.

– Поради новачкам

– Просто вірте у себе та йдіть за своїм, докладаючи усіх можливих зусиль. Не бійтеся вийти за рамки – все найцікавіше починається за ними. А ще, обов’язково потрібне натхнення – з ним працювати та розвиватися значно легше і цікавіше. Жодних інших порад.